|
с.
Мокренщина
Село
Мокренщина в архівних документах
згадується в акті від 7 травня 1610 року “Про
відокремлення володіння князя Януша
Осторожського волості Вільської (що
займали тоді села Івановичі, Грушки,
Новопіль і Зороків) від володіння
Стефана Немирича волості Черняхівської,
в склад якої входили села Статів (тобто
Славів), Селянщина, Мокренщина, Горбаша,
Троковичі. Таким чином Мокренщина
належала Київському судичу Стефану
Немиричу.
На
викупний податок замість оброку селяни
с. Мокренщина перейшли з 1 вересня 1863
року.
Викуп
землі селянами села Мокренщини від
поміщиків почався з 1868 року, в селі в 1914
році було відкрито початкове сільське
училище, де 2 вчителі навчали 59 учнів.
Старожили
пояснюють, що назва села Мокренщина
походить від місцевості, що має низинний
заболочений характер, на якій росте
рослина за назвою місцевих жителів -
“мокрець”.
В
1918-1920 роках, тобто в роки громадянської
війни і воєнної інтервенції, влада в
Мокренщині змінювалась кілька разів. І
лише після вигнання поляків влітку 1920
року в селі остаточно встановлено
Радянську владу. В 1920 році в селі був
створений комнезам, а в квітні 1921 року
було обрано виконком сільської Ради.
В
1930 році було створено колгосп “3-й
вирішальний”. Всього землі було 960 га, а
в колгоспі було 101 господарство і людей
568 чоловік.
Село
було окуповане німцями 17 липня 1941 року і
визволено Червоною армією 29 грудня 1943
року. В Великій Вітчизняній війні з
Мокренщини приймало участь 50 чоловік, з
яких 28 загинули. В Німеччину на каторжні
роботи було відправлено 30 чоловік.
В
Мокренщині на могилах визволителів
Червоної Армії встановлено два обеліски.
Село
відноситься до Пекарщинської сільської
Ради.
В
даний час в селі Мокренщина розміщена бригада
колгоспу “Зоря”.
|